Із сезону в сезон – від релаксу до української музики

Новий, XXVII, концертний сезон Муніципальний Галицький камерний оркестр відкрив 7 жовтня вечором сучасної української музики. Своєрідним місточком крізь літо, після програми «Літній музичний релакс», де звучали улюблені та легкі для сприйняття твори на зразок «Дим» Керна чи «Блюз» Еллінгтона, стало побажання слухачів зробити українську програму. Ця ідея і була втілена в життя.

Відкрив програму «Листок з альбому» Миколи Лисенка, завдяки якому слухачам було запропоновано символічно погортати сторінки історії нашої країни, що відображалися через музику.

Такою віхою, насамперед, стала «Молитва» Василя Барвінського, яка була присвячена воїнам УПА, а також втілювала молитву в’язнів, які мріють про повернення на рідну землю.

Про роль філософських роздумів Тараса Шевченка у творчості композиторів в різні епохи, а зокрема, вірша «Думи мої, думи», починаючи з 1860, коли романс на ці слова було написано композитором Олександром Рубцем, до 1966, коли парафраз на цю тему зробив сучасний композитор Дмитро Клєбанов, змусив задуматися слухачів наступний твір. І ще раз поміркувати над тим, що, аби в 1960-роках, в радянській Україні звернутися до слів Шевченка «Думи мої думи, лихо мені з вами», треба було мати неабияку громадянську мужність.  

Особливою сторінкою програми став твір «Постлюдія пам’яті» молодої композиторки Мар’яни Рудакевич. Авторка - наша землячка, а зараз львів’янка. Твір «Постлюдія пам’яті» Мар’яна присвятила подіям, враженням та переживанням, емоційному та моральному станові, який панував на Майдані 2014 року. До речі, надзвичайно приємно, що композиторка була присутня на концерті оркестру.

Наступну частину програми становили твори сучасних українських композиторів. Зокрема, це «Ліхтар» Олега Безбородька та «Елегія» Євгена Станковича.

Відкриттям для тернопільського глядача стала «Сюїта-варіації» Володимира Івасюка. Цей інструментальний твір показав для усіх композитора зовсім з іншого боку. На відміну від його естрадних пісень, таких як «Червона рута» чи «Водограй», «Сюїта» відкрила Івасюка-композитора зовсім іншим, - глибоким, різким, відвертим. Зламане життя, обірваний політ, - ось що закодовано у цьому творі і що намагались передати артисти .

Ще один блок програми був присвячений співпраці колективу Муніципального Галицького камерного оркестру та відомого українського композитора та аранжувальника, диригента, педагога, народного артиста України Ростислава Бабича. Свого часу оркестр спільно з Ростиславом Бабичем підготував у Тернополі ряд програм; композитор спеціально для колективу написав як низку аранжувань та перекладів відомих творів, так і авторських творів. Отож, для слухачів прозвучали «Плотогони» та «Карпати», де переплітались буковинські, закарпатські мелодії із мотивами пісень Володимира Івасюка, та українські народні пісні «Сусідка» та  «Ой під вишнею».

А завершився концерт неповторною «Мелодією», Мирослава Скорика, яка налаштовувала на романтику та лірику і запрошувала глядачів на наступні концерти Галицького камерного.