Галицький камерний: оглядаючись на рік, що минає, сподіваємось на краще…

От в минув рік 2022. Важким, жорстоким, можна сказати навіть трагічним був він для колективу Галицького камерного, адже забрав «руками» важкої хвороби засновника та ідейного натхненника, художнього керівника і диригента оркестру Василя Феленчака. Ми довго оговтувались від цієї втрати і, чесно кажучи, не можемо напевно до кінця зробити цього й досі, оскільки в даному випадку фраза про «незамінних людей» не працює. У творчому контексті кожна особистість – яскрава, неповторна і незамінна. Галицький камерний впродовж тридцяти років був частиною життя маестро Феленчака, цариною, якій він віддавав усього себе – талант, енергію, запал до життя і роботи, організаторські, педагогічні, творчі та мистецькі здібності.

І він, Василь Андрійович, в свою чергу, був серцем, «мотором» чи то «двигуном», енергетикою та диригентською паличкою оркестру, яка завжди злітала так легко і точно у найскладніших творах. Все це обірвалось в один момент - 7 лютого 2022 року Маестро не стало. А 24 лютого розпочалась війна…

Але ми працювали. І навіть коли напередодні річниці від дня народження Тараса Шевченка у порожній через вимушені канікули Шевченківській світлиці третьої школи разом з артистом оркестру Романом Голибородою записували відео на такий знаковий на той момент вірш Кобзаря «Заповіт» та мелодію «Реве та стогне Дніпр широкий», працювали, передаючи все, що коїлося в усіх на серці.

Ми працювали, коли 26 квітня 2022 року представили програму «Музика проти війни». Це був наш перший «воєнний» концерт, що відбувся в актовій залі тієї ж Тернопільської спеціалізованої школи №3 для дітей та їхніх батьків – переселенців, які навчалися на той момент у цьому навчальному закладі, інших учнів, педагогів, усіх бажаючих тернополян. Ми розповідали музикою про війну і мир, відтворювали народні та сучасні пісні, які, нам здавалося, були надзвичайно потрібними слухачам у цей час. Саме тоді вперше з Галицьким камерним виступив молодий диригент Андрій Аркуша - наш колишній артист, якого війна повернула після навчання з Києва до Тернополя. І який зараз працює з нами.

Потім цю програму - українських, сучасних, патріотичних та класичних творів, ми повторювали у різних варіантах ще не раз. Адже ще довго усім нам (напевно, це відчуття збереглося і досі, але не настільки гостро) не хотілося говорити більше ні про що, окрім війни та миру, Батьківщини та патріотизму, боротьби та перемоги. Тому й хотілося виконувати таку музику, нести її людям, переконувати і підтримувати щодо постійно важливих для кожного з нас таких речей, як патріотизм, любов, віра, надія.

Якщо говорити сухою статистикою, то в 2022 році, незважаючи на те, що через епідеміологічну ситуацію в зв’язку з ковідом було відмінено різдвяний концерт «Для тих, хто в дорозі» у залі очікування залізничного вокзалу станції Тернопіль, який традиційно, з 2011 року, відбувається на цьому імпровізованому концертному майданчику 8 січня, незважаючи, що не змогла прозвучати програма «Зимові фантазії», запланована в Українському домі на 13 лютого, Муніципальний Галицький камерний оркестр провів близько двадцяти концертних заходів, з яких публічні сольні виступи на відкритому майданчику на вулиці Сагайдачного, сольні концерти в залах та храмах міста, виступи із музичного супроводу заходів міської ради. Усі наші концерти мали соціальну спрямованість, оскільки були відкритими для широкого кола глядачів - тернополян та гостей міста, переселенців, школярів та студентів.

Два концерти були благодійними - для збору коштів на ЗСУ. Насамперед, це цікавий, неординарний захід «Мистецтво допомагає», який поєднав концерт оркестру та виставку робіт учнів і викладачів Тернопільської художньої школи імені М. Бойчука. Проходило таке дійство в рамках музично-мистецького проєкту «Перемагаємо разом», що втілює в життя управління культури і мистецтв Тернопільської міської ради. В результаті під час концерту і виставки-продажу картин було зібрано кошти на потреби ЗСУ (понад 6300 грн.). Ще один наш благодійний концерт – мистецьке дійство «Зерно мудрості», присвячене 300-річному ювілею Григорія Сковороди, яке теж відбулось у «Перемозі». Зібрані 3400 грн, які пожертвували глядачі, ми також долучили до проєкту управління «Перемагаємо разом».

Оркестр також втілював у життя власний соціальний проєкт «Співучими стежками Соломії», присвячений 150-літньому ювілею видатної оперної співачки, нашої землячки Соломії Крушельницької. Його ідея - у формі лекції-концерту, яка поєднує розповідь про життєвий і творчий шлях великої Соломії із музичними ілюстраціями у виконанні оркестру, популяризувати українську музику, знайомити слухачів із кращими зразками музики зарубіжних композиторів та через призму Соломії Крушельницької розповідати про видатні особистості, які прославили наш рідний Тернопіль у світі. Але що тут найголовніше – доносити цю інформацію до молоді. Тому концерти в рамках проєкту провели в Українській гімназії імені Івана Франка та Західноукраїнському національному університеті. До слова, концерт «Співучими стежками Соломії», який відбувся у free-zone навчально-наукового інституту міжнародних відносин імені Богдана Гаврилишина, разом із студентами відвідали Надзвичайний та Повноважний Посол Володимир Огризко, генеральний директор державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв», Надзвичайний і Повноважний посланник ІІ класу Павло Кривонос, ректор ЗУНУ Андрій Крисоватий, директор Інституту Ірина Іващук.

Заходом, до якого долучився Муніципальний Галицький камерний оркестр, став різдвяний концерт християнського гурту «Room for more», що відбувся 26 грудня на сцені обласного драматичного театру. А наразі колектив готується до нашого власного, традиційного зимового концерту, який плануємо провести наприкінці січня – «Зимова містерія».

Але, оглядаючись на досвід попередньої зими, наразі воліємо ні про що не загадувати, а просто спостерігати, як тануть, пролітають, відзвітовуються чи відмічаються секундами останні дні грудня 2022 року, слухаємо, як оточуючі спокійно говорять про плани на перший тиждень року чи про те, що буде «після канікул», тому що життя продовжується, і пробуємо планувати теж. Ми мріємо про перемогу та сподіваємось на краще – разом із музикою, яка звучить…