Муніципальний Галицький камерний оркестр відкрив концертний сезон з думкою про мир та європейське майбутнє України

Молитвою за Україну та поезією Ліни Костенко, що звучали на ліричних та пронизливих звуках «Мелодії» відомого українського композитора Мирослава Скорика розпочав свій виступ з нагоди відкриття XXIII концертного сезону Муніципальний Галицький камерний оркестр. Програма мала назву «Музика проти війни» і мала благодійну мету – збір коштів для потреб українського війська.

 Як розповів художній керівник і диригент оркестру заслужений артист України Василь Феленчак, залишатися осторонь подій, які відбуваються довкола, неможливо.

- Так сталося, що нам випало жити у непростий час змін, моральних і життєвих потрясінь, час у якому слова «війна» і «мир» набули надзвичайно зримого, реального значення, – каже Василь Андрійович. – Тому, відкриваючи свій концертний сезон, ми вирішили за допомогою музики, яка століттями єднає людей у боротьбі за своє національне ствердження, внести власну лепту у пошуку сил та ресурсів для підтримки морального духу людей. Адже коли країна в небезпеці, громадянський обов’язок кожного – робити все, що в його силах, аби допомогти.

Слухачі дуже схвильовано реагували на твори, які звучали в програмі, оскільки більшість із них у виконанні Галицького камерного чули вперше. Таким, зокрема, став прелюд із опери німецького композитора Ріхарда Вагнера «Нюрнберзькі мейстерзінгери», що вважається невід’ємною від народу, якому присвячена, висловлюючи єдність стремління та волю до спільного будівництва майбутнього держави.

Героїчних мотивів надав концерту рішучий, енергійний та переможний «Тріумфальний марш» Джузеппе Верді, особливою лірикою, ніжністю, романтизмом, світлом і теплом забарвили його «Мрії кохання» Ференца Ліста, європейськість і водночас яскраво виражені національні мотиви внесли запальний «Угорський танець №5» Брамса та «Угорська рапсодія» Ліста, що є своєрідним музичним уособленням цього народу і через свої повільні та швидкі мотиви передає душевні і моральні устремління людей, об’єднуючи у націю.

Досить несподіваним твором для слухачів став фрагмент із симфонії №9 «З Нового Світу» Дворжака, який, у поєднанні з віршами Ліни Костенко, зумів передати основну думку про те, що якщо не знати минулого, неможливо зрозуміти істинний сенс сучасного й мету майбутнього, наголошуючи на тому, що зараз усі ми, завдяки нашій небайдужості та вмінню об’єднатися у скрутну хвилину, є творцями свого «завтра», доводячи, що Україна – це одне єдине ціле, одна країна, яку неможливо розділити.

Особливо яскраво сприйняв зал «Палладіо» сучасного валлійського композитора Карла Дженкінса. Нервовий пульс, тривожність мелодії, експресія цього твору нікого не залишили байдужим, а тим більше в контексті порівняння двох воєн – ІІ Світової та сучасних воєнних дій в Україні. Не менш вражаючий ефект мав на публіку і «Гімн ХХІ» століття польського композитора Кароля Шимановського, який, незважаючи на те, що написаний на початку ХХ століття, сприйнявся настільки сучасно, дзвінко та зрозуміло, ніби передавав думки та відчуття кожного з присутніх.

Завершився концерт Бетховенською «Одою до радості», що є гімном Європейського Союзу. Ставлячи саме такий фінальний акорд у програмі, маестро Василь Феленчак мав на меті, віддаючи шану тим, хто зараз бореться за свободу і незалежність нашої держави, довести, що Україну чекає світле європейське майбутнє.

Додамо, що концерт Муніципального Галицького камерного оркестру «Музика проти війни» був благодійним, і кошти, зібрані з його допомогою, передано на підтримку українського війська. Маестро Василь Феленчак та колектив оркестру дякує усім небайдужим тернополянам, які підтримали цю ідею і долучились до неї.